Найдовші залізничні тунелю світу

Тривалий час гори і водні об’єкти були непереборними перешкодами для наземного транспорту. Інженери «золотого століття» залізниць (друга половина ХІХ – початок ХХ) змушені були проектувати обхідні маршрути. Через що багато ліній мають безліч кривих малого радіуса та великі ухили.

Обмеження згодом призводили до необхідності використання більшої кількості локомотивів, підвищених витрат енергоресурсів на тягу поїздів, тривалого часу у дорозі через неможливість досягнення високих швидкостей.

Ситуація змінилася з появою механізованих тунельних комплексів великої продуктивності. Перші подібні машини були розроблені в США в 1950-х роках. Хоча принцип роботи і сам тунельний щит винайшов понад століття до того англійський вчений Марк Ізамбард Брюннель, випробувавши конструкцію в дії при будівництві підземного переходу під річкою Темза.

Тунелепрохідницькі комплекси дозволили розвинути підземне будівництво до небачених масштабів.

Підкорений перевал Готтард

На сьогодні найдовшою спорудою, виконаною з їхньою допомогою, є Готтардський базовий тунель (Gotthard Base Tunnel). Він розташований в швейцарських Альпах. Даний тунель не тільки найдовший – понад 57 км, – а й найглибший – 2,4 км. Це більше, ніж найбільш заглиблена шахта України «Шахтарська-Глибока» (1,5 км), розташована в місті Шахтарськ Донецької області.

Всередині найдовшого тунелю у світі
Всередині найдовшого тунелю у світі

Роботи зі спорудження першого практично рівного тунелю під Альпами стартували в 1999 році, а завершилися в 2016-му. Тунель електрифікований змінним струмом з напругою 15 кВ. Потяги по ньому можуть пересуватися зі швидкістю до 250 км/год. Максимальний ухил не перевищує 6,76 ‰. Це дало можливість скоротити час руху швидкісних пасажирських поїздів Цюріх – Мілан і збільшити пропускну спроможність вантажних составів по транспортному коридору Роттердам – Базель – Генуя.

Тунель Готтард на мапі
Тунель Готтард на мапі

Тунель замінив звивистий гірський маршрут через масив Готтард, відкритий ще в 1882 році. Нинішній шлях на швидкісному поїзді займає близько 20 хвилин. Всередині споруди передбачена потужна вентиляція. Без неї температура через глибину сягала б +46 °C.

На поверхню в ході будівельних робіт були вивезені понад 31 млн т породи. Не дивлячись на всі запобіжні заходи не обійшлося без жертв – загинули 8 робітників.

Укриття від шторму

На другому місці – найдовший в світі тунель з підводним сегментом – Сейкан. Він з’єднує два японські острови – Хонсю і Хоккайдо – та служить для проїзду надшвидкісних поїздів Сінкансен. Загальна довжина споруди не набагато поступається Готтардському тунелю – 53,85 км. Підводна частина становить 23,3 км. Тунель опускається на глибину близько 240 м (на 100 м нижче, ніж дно моря).

Надшвидкісний поїзд Сінсансен долає морську протоку через тунель Сейкан
Надшвидкісний поїзд Сінсансен долає морську протоку через тунель Сейкан

Поштовхом до споруди такого масштабного об’єкту стала морська катастрофа, яка сталася в 1954 році. Під час тайфуну в протоці Сангар затонули відразу 5 поромів з 1,5 тис. пасажирів на борту. Тунель проектувався 9 років, а споруджувався 24 роки – з 1964 по 1988-й. Обійшовся він у суму, еквівалентну 3,6 млрд доларів.

Сейкан на мапі
Сейкан на мапі

Між Євросоюзом і Великобританією

І, нарешті, найдовшим підводним сегментом може похизуватися Євротунель, розташований під протокою Ла-Манш. Він з’єднує Францію і Великобританію. Довжина – близько 51 км, з яких 39 км проходять під морським дном.

Єротунель - найбільша підводна споруда
Єротунель – найбільша підводна споруда

Будівництво стартувало в 1987 році, а відкриття об`єкту відбулося в 1994 році. Таким чином, проект був завершений всього за 7 років силами 13 тис. робітників та інженерів.

Геологічний розріз тунелю між Францією та Великобританією
Геологічний розріз тунелю між Францією та Великобританією

Завдяки йому стало можливим потрапити в Лондон з Парижу лише за 2 години 15 хвилин. У самому тунелі поїздка триває від 20 до 35 хвилин.

Микола Копилов

Залізничний журнал “Railway Supply”

По темі:

Ринок рухомого складу США: важковаговики тепловозобудування