Ярослав БОЛЖЕЛАРСЬКИЙ, Сергій ГРЕВЦОВ, Олег ВОЗНЯК (Львівський інститут Українського державного університету науки і технологій), Назар САННИЦЬКИЙ (ВСП «Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій»)

Відновлення локальних транскордонних залізничних сполучень як шлях вирішення глобальної проблеми інтеграції транспортних систем

Думай глобально, дій локально

Патрік Геддес

Ідея винесеної у підзаголовок фрази першочергово стосувалася міського розвитку [1], однак у подальшому вона знайшла своє застосування у різних галузях діяльності людини. Причиною цього є глибинний зміст фрази, який показує, що вирішення локальних питань буде неефективним, якщо ці питання не є складовою проблеми високого (глобального) рівня.

Глобальною подією для нашої держави є отримання 23 червня 2022 року статусу кандидата у члени Європейського Союзу. Тепер можна очікувати прогнозованого напрямку розвитку економіки та прогнозованих правил гри на ринку, у тому числі на ринку перевезень. У першу чергу спостерігатиметься посилення економічної територіальної інтеграції та транскордонного співробітництва, де важливе місце мають транспортні перевезення.

Відкриття кожного нового напрямку транскордонних перевезень локальний рівень) є складовою у вирішенні важливої проблеми інтеграції залізничного транспорту України у Європейську транспорту мережу (глобальний рівень). Крім цього, у теперішній час, несподівано виявилось, що дане питання є кроком у вирішенні однозначно глобальної проблеми голоду, загроза якого нависла над багатьма країнами світу внаслідок обмеження експорту зернових з України.

У даному контексті надзвичайно важливим є оцінка можливих шляхів інтеграції транспортних систем та розробка алгоритмів рішень, які змінять життя до кращого на локальному рівні, одночасно приводячи до вирішення глобальних задач.

Інтеграція транспортних мереж, як глобальна проблема

Одними з перших (ще у 80-х роках минулого століття) про глобалізацію почали говорити американці, наприклад, К. Оме, який написав книгу «Світ без кордонів», а також Т. Левіт, який висловлювався про злиття ринків. Втім, все частіше стають реальністю процеси об’єднання великих міжнародних підприємств.

Сьогодні, коли Україна стала кандидатом у члени ЄС, економічна наука України повинна уважно спрямувати свою увагу на такі напрями, як: регіоналізація економіки, утворення глобальних багатонаціональних корпорацій, інтенсифікація інтеграції у світову і, особливо, західноєвропейську економіку, а також на тенденціях конвергенції (від лат. Convergo – зближую). У свою чергу представники технологічних наук також говорять про необхідність вивчення різної проблематики, пов’язаної з інтеграцією України в ЄС. А саме для технологів важливий процес техноглобалізму, тобто злиття нових технологій у єдиний комплекс технічних знань у сферах транспорту, зв’язку, телекомунікації, Інтернету тощо. Важливо не випускати проблематику, пов’язану з формуванням «економічних архіпелагів».

Історично склалося так, що Західна Європа стала першопрохідником або, інакше, колискою процесів міжнародної інтеграції. Саме тут, у середині ХХ-ого століття, вперше розпочався та успішно продовжується багатоплановий процес інтеграції, тобто злиття національних, економічних, соціальних, правових та інституціональних систем. У 1999 році він вступив у нову стадію, коли єдиний ринковий простір країн-учасників, що склався, доповнився єдиною валютою (Євро) і Центральним Банком Європейського Союзу. Все це говорить про успішне економічне об’єднання Західної Європи.

Чому саме Західна Європа першою стала на шлях міжнародної інтеграції? Відповідь проста: так як обставини, що історично склалися, у політичному житті Західної Європи та її географічне розташування сильно посприяло закономірності цього процесу. Її успішній економічній інтеграції допомагають відносно невеликі «економічні відстані» між країнами Західної Європи. Сприятливі географічні фактори Європи дозволили раніше інших континентів розпочати розвивати мережу залізниць, шосейних магістралей, комерційного судноплавства та ліній повітряного сполучення. Тобто, Європа – ідеальний регіон для інтенсивних торгово-економічних зв’язків. Внутрішні європейські торгівельні зв’язки, що розвивалися віками, сформували тут не тільки розгалужену міжнародну транспортну, а потім і кредитно-фінансову інфраструктуру, але і культуру міжнародного економічного спілкування.

Аналіз інтеграції Західноєвропейських країн показує, що транспорт займає найважливіше місце у становленні інтеграційних процесів. Тепер наступає час, коли Україна повинна бути готова влитися у західноєвропейський інтеграційний простір, а значить, по-новому подивитися саме на транспортну проблематику. Потім знайти рішення, яке буде сприяти успішній інтеграції України.

Європейська комісія нещодавно приєднала українські логістичні маршрути до чотирьох шляхів Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T), зокрема Північно – Балтійський коридор продовжили через Львів та Київ до Маріуполя; Балто – Чорноморсько – Егейський коридор продовжили через Львів, Чернівці (Румунію і Молдову) до Одеси; коридори Балтійське море – Адріатичне море та Рейн – Дунай проходитимуть через Львів.

транскордонних залізничних сполучень

Фото 1 – Оновлена схема європейських транспортних коридорів

(джерело: https://transport.ec.europa.eu/news/commission-amends-ten-t-proposal-reflect-impacts-infrastructure-russias-war-aggression-against-2022-07-27_en )

Через повномасштабну війну росії проти України єдиним безпечним видом транспорту для здійснення імпортних і експортних перевезень є наземний (залізничний та автомобільний). Дане рішення Європейської комісії є стратегічним кроком у процесі інтеграції України у західноєвропейський інтеграційний простір. Приєднання українських логістичних маршрутів до мережі TEN-T створить сприятливі умови для розвитку транспортної інфраструктури України [2].

Пошук нових маршрутів міжнародних перевезень є надзвичайно актуальною задачею, враховуючи недостатню кількість пунктів пропуску через державний кордон України, які об’єднують нашу державу з країнами ЄС. Особливе значення в цьому напрямку набуває відновлення тих маршрутів міжнародних сполучень, що ще донедавна характеризувалися значним обсягом вантажоперевезень. Одним із таких напрямків є напрям Перемишль – Хирів – Загуж.

Відновлення локального транскордонного сполучення Перемишль – Хирів – Загуж у контексті питання інтеграції польської та української залізничних транспортних мереж

Залізничні лінії перетинають кордон між Польщею та Україною у 7-ми місцях, однак на сьогодні рух здійснюється лише через чотири транскордонні переходи, а на трьох з них залізничного руху немає вже протягом років. Одним з найперспективніших з точки зору відновлення руху, на нашу думку, є ділянка Перемишль – Хирів – Загуж, яка перетинає кордон україно-польський кордон двічі – у Нижанковичах й у Смільниці та проходить через вузлову станцію Хирів.

транскордонних залізничних сполучень

Даний відтинок колії є частиною однієї із перших залізниць у Європі та першої транскарпатської залізниці, яка через Лупківський перевал з’єднувала Галичину з Угорщиною, а саме Будапешт з Перемишлем і Львовом – Першої угорсько-галицької залізниці. Нині Перша угорсько-галицька залізниця пролягає територією чотирьох країн – Польщі, України, Словаччини та Угорщини.

Рух Українським відтинком цієї залізниці здійснювався до 1993 року. Зокрема, з 1963 року поїзд “Соліна” курсував з Загужа (Польща) через Хирів (Україна) до Перемишля (Польща), а згодом і до Варшави. Коли цей поїзд припинив курсувати, було запроваджено інший міжнародний маршрут – Хирів – Загуж. Однак, у 2010 році і це сполучення було закрите.

Ідея відновлення колись існуючого залізничного сполучення на даній ділянці має значну підтримку громадськості по обидва боки україно-польського кордону. Десятки акцій, які були проведені громадськими організаціями «Linia102.pl» та «Лінія102.Юа» протягом 2016-2020 років показали значну суспільну потребу у відновленні даного залізничного сполучення, як такого, що сприяє об’єднанню родин, які були розділені кордоном, покращенню доступності до місць спільної пам’яті та інтеграції України у спільний Європейський транспортний простір.

Фото 2 Акція з очищення колії «Сокиризада 2016» (фото „Linia102.pl”)

Спроби відновлення цього сполучення, які розпочалися як громадські ініціативи, у довоєнний час вийшли на високий міждержавний рівень та мали підтримку не тільки громадськості, а й урядових кіл України і Польщі [3].

Фото 3 Акція «Миколай без кордонів» (фото „Лінія102.Юа”)

Перспектива відновлення даного сполучення у довоєнні роки обговорювалась на міжнародних науково-практичних конференціях, міжнародних форумах та круглих столах у Перемишлі, Варшаві, Львові, Ясьонці, Криниці-Здруй, де знайшли схвалення у середовищі науковців та суспільних діячів, а також регіональних і місцевих органів влади, профільних міністерств, Укрзалізниці та Польських Державних залізниць. Було реалізовано кілька проектів, які дотичні до цієї тематики і фінансувалися з міжнародних фондів [4]. Однак 24 лютого 2022 року обставини кардинально змінились…

Перемога, вступ України до Євросоюзу. А що далі?

У тому, що Україна переможе у цій війні, яку підло розв’язала російська федерація, сумнівів ні у кого немає. Як немає сумнівів і у напрямках подальшого розвитку нашої держави в цілому та її транспортної системи зокрема.

Військові дії та переорієнтація потоків зернових вантажів з портів України у напрямку західного кордону створили потужний поштовх у відновленні недіючих транскордонних залізничних сполучень. У теперішній час уже немає потреби пояснювати, яке значення має кожен додатковий шлях сполучення з Європою. Однак війна закінчиться, порти будуть розблоковані, морські шляхи відновлять свій потенціал як найдешевший спосіб перевезення масових вантажів. І чи не вийде так, що відновлені залізничні сполучення знову стануть не потрібними? Чи, можливо, вступ нашої держави у Євросоюз відкриє нові перспективи перевезень?!

Саме з цією метою колектив науковців УДУНТ запланував серію статей про перспективи різних видів транскордонних залізничних сполучень через пункти пропуску, які наразі відновлюються: вантажних перевезень у цілому та мультимодальних зокрема, пасажирських регіональних та туристичних. Увага також буде приділена впливу відновлення залізничних сполучень на загальний економічний розвиток прикордонних регіонів.

Поставивши за мету створити цю серію статей, автори намагались, по-перше, врахувати ті зміни, які відбулися в Україні та Європі як у цілому, так і на залізничному транспорті зокрема, і, по-друге, врахувати тенденції та пріоритети подальшого розвитку відповідно курсу нашої країни до ринкової економіки та європейської інтеграції.

Авторський колектив буде вдячний усім науковцям та спеціалістам залізничного спрямування за пропозиції та зауваження щодо подальшого висвітлення даної проблематики.

Список використаних джерел

  1. Barash, David P. Peace and conflict studies [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://archive.org/details/peacean_bar_2002_00_3608/page/547/‌mode/2up

  2. Програма реформування. Офіційний сайт ПАТ «Укрзалізниця». [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.uz.gov.ua/about/‌documents/reform_program/

  3. Гальчинський, В. «Лінія 102»: шлях до відродження. // Український туризм, №1, 2018. с. 50-53.

  4. Дорожня карта відновлення української частини міжнародного транскордонного залізничного сполучення Загуж (Польща) – Хирів (Україна)» програми «Громадська підтримка інтегрованого управління кордонами та транскордонної співпраці між Україною і ЄС», підтриманих в межах проєкту «EU4USociety». [Електронний ресурс] Режим доступу: https://zurc.org/projects/dorozhnya-karta-vidnovlennya-ukrayinskoyi-chastyny-mizhnarodnogo-transkordonnogo-zaliznychnogo-spoluchennya-zabuzh-polshha-hyriv-ukrayina/

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини залізничної галузі в Україні та світі на нашій сторінці в Facebook, каналі в Telegram, долучайтесь до групи Ukraine: Railway Supply, читайте журнал Railway Supply онлайн.



Розмістіть рекламу на порталі та в журналі Railway Supply. Детальна інформація в Railway Supply media kit