Колісно-токарні верстати для паровозів
14.01.2021
В різних країнах світу, при ремонті паровозів ще досі використовуються старовинні колісно-токарні верстати, навіть побудови початку ХХ сторіччя, які відмінно працюють. Значення машин, що безперервно зростало у всіх галузях виробництва, викликало й розвиток верстатобудування – технічної бази всього машинобудування та промисловості.
На залізниці при ремонті рухомого складу використовувались багато верстатів, які у дореволюційні часи працювали від одного вала, що проходив через весь цех. Універсальні токарно-гвинторізні для різних типів робіт при ремонті паровозів – зокрема для ремонту арматури котла; свердлильні, фрезерні, довбальні; токарно-поршневі для обточки барабанів, поршневих та золотникових кілець; токарно-карусельні для внутрішньої обробки бандажів перед посадкою на колісний центр; поперечно- та поздовжньо-строгальні для дишел; горизонтально-розточні для розточування
циліндрових та золотникових втулок; верстати для поверхневого зміцнення шийок вісей шляхом накатки роликами та для обробки вісей без колісних центрів; колісно-токарні для обробки бандажів, ступиць та шийок вісей.
Також використовувались парові молоти для виготовлення та правки великих ковальських заготовок і гідравлічні преси для запресовки колісних центрів на вісь та пальців кривошипів.
У Російській імперії першим спеціалізованим верстатобудівним заводом став завод братів Бромлей (майбутній «Красный пролетарий»). На всеросійській виставці, що пройшла у Петербурзі у 1870 році, він виставив ряд оригінальних верстатів: радіально-свердлильний, поздовжньо-строгальний, поперечно-строгальний. На політехнічній виставці у Москві (1872 р.) завод отримав золоту медаль за поздовжньо-строгальні та колісно-токарні верстати. У 1900 році завод Бромлей успішно демонстрував свою продукцію на Всесвітній промисловій виставці у Парижі.
З’явились і інші виробники верстатів: завод «Фельзер» у Ризі, «Фенікс» у Петербурзі, «Штоллє» та «Вейхельт» у Москві, «Столль» у Воронежі та інші. Але, незважаючи на достатньо велику кількість заводів, вони ні кількісно ні якісно не задовольняли потреби промисловості, що розвивалась надто інтенсивно. Це стало причиною для значного імпорту верстатів для заводів та фабрик Російської імперії.
Після Другої Світової Війни до паровозних депо потрапила також велика кількість іноземних трофейних верстатів. Деякі з них працюють і донині.
Марки колісно-токарних верстатів, що були в роботі у локомотивних депо у радянські часи, зазвичай відомі старим майстрам та дослідникам. Більшість з них давно було розрізано в металобрухт, і зараз навіть важко уявити їх розміри та вагу, адже діаметри колісних пар паровозів доходили до 2 метрів, і навіть більше. Австрійські пасажирські паровози серії 310, спроектовані Карлом Гельсдорфом, мали діаметр зчіпних коліс 2140 мм. Ці паровози під іменем Пн-12
працювали на Львівській залізниці у 50-ті роки.
У паровозному депо Христинівка з 1946 року працював колісно-токарний верстат машинобудівного заводу «Вейхельт» (Москва). Він був виготовлений у 1907 році та, очевидно, був переданий до депо з іншого підприємства. Розміри верстата були 7200х3200х2700 мм та він міг обточувати паровозні колеса діаметром до 1840 мм. У 1955 році, коли начальником депо був Андронік Йосипович Любін, верстат було виключено з інвентарю через граничні зноси багатьох деталей.
Оскільки Христинівське депо найдовше залишалось на паровозній тязі на Одеській залізниці та виконувало підйомочний ремонт багатьом паровозам промислових підприємств навіть у 1970-ті роки, сюди у 1965 році було передано із депо Знам’янка верстат «Двигатель Революции». Марка відома багатьом ветеранам – паровозним майстрам колісного цеху. Цей верстат, побудований у 1939 році у м. Нижній Новгород (на той час Горький), мав ще більші розміри – 8500х3775х2650 мм та обточував колеса діаметром до 2000 мм.
В книзі «Пассажирский паровоз 2-4-2» (Г.А. Жилін, 1956 р.) надаються рекомендації для обточки паровозних колісних пар на німецькому верстаті фірми Hegenscheidt. В Радянському Союзі діаметр зчіпних коліс пасажирських паровозів Су, ИС (ФДп) та П36 був 1850 мм. Цей верстат міг точити не тільки профіль бандажів, а й ступиці коліс та шийки вісей.
Заводи Вільгельма Гегеншайдта працювали з 1889 року у місті Ратібор, Верхня Силезія, та з 1948 у м. Еркеленц
поблизу Кельна.
Сновське локомотивне депо (ТЧ-12 Щорс), яке завжди було базовим підприємством по ремонту паровозів в Україні та виконувало ремонт не тільки за характеристикою підйомочного, а й заводського, мало в цеху верстат марки Лаудон. Наразі від нього залишився тільки кран одного з найстаріших та найвідоміших виробників верстатів Niles.
Серед більш нових верстатів, що працюють у різних локомотивних депо, трапляються верстати Краматорскього заводу (КЗТС) та Рафамет UBC-150, не придатні для обробки паровозних колісних пар діаметром 1500 мм і більше. Тому, питання обточки бандажів вантажних паровозів серій ФД та Л, а також пасажирських, довгий час залишалось відкритим.
Справжньою знахідкою для всіх паровозників і любителів залізничної старовини став колісно-токарний верстат RAFAMET 3TCH/H, побудований у Польщі у 1954 році. Він знаходиться у локомотивному депо Знам’янка у законсервованому стані та останні 10-15 років не використовується. Цей «Рафамет» може обточувати колісні пари діаметром до 2250 мм та важить 58 тонн, що є не надлегким завданням для його переміщення до Сновського паровозного депо. Збереглась навіть повна інструкція до застосування цього раритету, розміром як енциклопедія.
Владислав Плахотнюк
Залізничний журнал “Railway Supply”
По темі:
Обточка колісних пар без викатки
Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини залізничної галузі в Україні та світі на нашій сторінці в Facebook, каналі в Telegram, долучайтесь до групи Ukraine: Railway Supply, читайте журнал Railway Supply онлайн.Розмістіть рекламу на порталі та в журналі Railway Supply. Детальна інформація в Railway Supply media kit
Тарас Рейка
14.01.2021 20:19
Безкоштовно новий номер залізничного журналу «Railway Supply» №6-2020 + всі номери 2020 + спецвипуск журналу Railway Supply EXPO 2020!
Шановні читачі, Ви можете безкоштовно завантажити журнал на нашому порталі. Пройдіть швидку реєстрацію та читайте залізничний журнал безкоштовно!
https://www.railway.supply/uk/zaliznichnij-zhurnal-railway-supply-№6-2020/
Бажаєте отримувати друковану версію журналу “Залізничне постачання” (Railway Supply) – передплата 2021 триває!
https://www.railway.supply/uk/peredplata-na-drukovanij-zhurnal-railway-supply-2021/