Чи перенесе Stadler завод із Білорусі в Україну?

Новина про те, що Укрзалізниця та Stadler домовилися про співпрацю та локалізацію в Україні виробництва поїздів, що пролунала у травні 2021 року, неабияк сколихнула коло фахівців у різних країнах. Деякі навіть почали пророкувати, що це може привести до перенесення виробництва швейцарської компанії з Білорусії до нашої країни. Однак огляд того, як працює компанія, та нинішні контракти заставляють сумніватися в імовірності цього.

Спробуємо розібратися, як налагоджений бізнес Stadler в інших країнах.

Всесвітньо відомий виробник пасажирських поїздів має ряд виробничих відділень на батьківщині. Зокрема, у Буснанзі (де розташована штаб-квартира), Сант-Маргретені, Білі та Обервінтурі.

Головний офіс компанії Stadler знаходиться в Буснанзі, місті на сході Швейцарії. Саме тут засновник компанії Ернст Штадлер в 1962 році побудував перший цех. Тут розташований експертний інжиніринговий центр за типовими серіями SMILE, FLIRT і GTW і спеціальними проєктами, а також відділ продажів.

Виробничі центри Stadler

Головний виробничий центр з випуску двоповерхових пасажирських поїздів – Stadler Rheintal AG розташований в комуні Сант-Маргретен. Тут, на новому заводі площею 35 тис. м², здійснюється проєктування, виготовлення та складання не тільки поїздів KISS, але й трамваїв, вузькоколійного рейкового транспорту і вагонів для пасажирських поїздів, які згодом поставляються на внутрішній ринок Швейцарії та до інших країн. Центр був відкритий торік. Загальний обсяг інвестицій у це підприємство склав понад 86 млн швейцарських франків (понад 2,5 млрд грн).

Деталі для кузовів вагонів виготовляються в Альтенрайні, на заводі, який до 1997 року належав холдингу Schindler.

У концерну з 2004 року є своє ливарне виробництво (Stadler Stahlguss AG, м. Біль), а також завод з виробництва візків (Stadler Winterthur AG, м. Обервінтур).

Великий завод групи розташований у Валенсії (Іспанія). Крім того, чимало відділень є у Німеччині, Італії, Норвегії, Нідерландах, на американському та африканському континентах.

Найбільш цікаві для України – досить потужні виробничі підрозділі, що знаходяться у сусідніх державах – Польщі, Угорщині та Білорусі.

Як працює локалізація у Stadler

Так, у Польщі підрозділи виробника рухомого складу є в таких містах, як Сьрода-Велькопольска, Седльці, Лодзь.

Завод ЗАО «Штадлер Минск» у Білорусі розташований на території вільної економічної зони «Минск», в столичному передмісті Фаніполь. З 2014 року тут виготовляють поїзда, які потім поставляються на місцевий ринок, в країни СНД і не тільки. На виробничих площах «Штадлер Минск» розробляють і виробляють двоповерхові поїзди KISS, одноповерхові состави FLIRT, спальні вагони, трамваї типу «Метелица» (зокрема, на експорт в Болівію) і потяги метро (для підземки столиці Білорусі).

Першим замовленням, виконаним на заводі в Фаніполі, були потяги для російської залізничної компанії «Аэроэкспресс».

Крім того, завод поставляв свою продукцію для ЗАТ «Азербайджанські залізниці» і АТ «Грузинська залізниця». Зокрема, 4 двоповерхових поїзди здійснюють пасажирські перевезення між Тбілісі і чорноморськими курортними містами. Вони є своєрідною візитівкою залізниці.

Швейцарська компанія в 2020-му активно інвестувала в розвиток свого підприємства в Білорусі.

Як наголошується у звіті Stadler за минулий рік, група вклала в цілому 288 млн швейцарських франків в зростання, включаючи розвиток і розширення своїх заводів. Крім уже згаданого підприємства в Сант-Маргретені, триває розширення нового виробничого цеху в Німеччині з обсягом інвестицій до 70 млн євро. «У Польщі компанія розширила свої виробничі потужності, відкривши новий цех на виробничому майданчику в Седльці, вартістю 9,6 млн швейцарських франків. Виробничі потужності на заводах в Мінську і Сольноці (Угорщина) також були збільшені за рахунок інвестицій в розмірі 12 млн швейцарських франків і 11,4 млн швейцарських франків відповідно», – наголошується в річному звіті.

Складальний завод Stadler Polska Sp. Z.o.o. в Седльці був відкритий в 2007 році, після того, як компанія Stadler в червні 2006 року отримала велике замовлення на розробку і виробництво поїздів FLIRT для регіонів Мазовія і Сілезія. На виробництві площею близько 27 тис. м² працює майже 800 співробітників.

Stadler Polska збирає рухомий склад не лише для польського ринку, а й на експорт: до кінця вересня 2016 року у заводі в Седльці зібрано 312 одиниць техніки. Причому більшість (258 одиниць) поставлені на експорт залізничним компаніям Німеччини, Естонії, Італії, Угорщини, Нідерландів та Білорусі.

Однак основні замовлення заводу спочатку таки були для внутрішнього ринку – партія електропоїздів FLIRT для Варшави, для пасажирського перевізника Koleje Mazowieckie. Рамковий контракт щодо цього на момент підписання в 2018 році був найбільшою подібною угодою в новітній історії польської залізниці. Йшлося про суму понад 2,2 млрд злотих (близько 514 млн євро). Контракт, що фінансується спільно з ЄС, передбачає заміну застарілих електропоїздів класу EN57 на 71 состав серії FLIRT 3. Цікаво, що угода передбачає обслуговування аж до капітального ремонту P5 включно, який проводиться, коли поїзди досягають віку 18 років.

Перші поїзди біли виготовлені в Швейцарії, а згодом налагоджено виробництво в Польщі. Така схема є загальноприйнятою.

У грудні 2019 року почалися роботи по розширенню складального виробництва Stadler Siedlce. Зокрема, збудований новий цех площею 6,3 тис. м².

Stadler: Кооперація по-швейцарськи

Однак мало відомо, що на заводі в Седльці завершують збирання і проводять випробування поїздів, зібраних в Мінську. Причому призначені ці поїзди для пасажирських перевезень в Норвегії.

Як повідомляв в 2020 році ресурс Railvolution на заводі Stadler Siedlce «багато електропоїздів FLIRT, що прямують до Норвегії». «Вони збираються на мінському заводі Stadler і потім відправляються автомобільним транспортом в Седльці для випробувань на колії 1435 мм. Коли поїзд готовий до відправки в Норвегію, його транспортують по коліях в Росток, а потім на поромі до Треллеборгу і, нарешті, залізницею в Драммен у Норвегії», – пише видання.

Норвезька залізниця є давнім партнером Stadler. Потяги одного з варіантів (вже четвертого), які випускаються в Білорусі, були замовлені в 2017 році. Всі ці 18 FLIRT будувалися на мінському заводі з серпня 2018-го по грудень 2020-го.

При цьому підприємства групи працювали в кращих традиціях кооперації машинобудування СРСР. Потяги збиралися в Мінську з використанням силових модулів, які постачалися з заводу в Буснанзі, а вводилися в експлуатацію в Седльці. Зокрема, одна з партій планувалася до здачі до листопада 2022 року.

Цікаво, що в кооперації з білоруським підприємством польський завод також займається виробництвом поїздів для Словенії. У 2018 році компанія Stadler отримала великий контракт на поставку рухомого складу для цієї країни. З державним оператором Slovenske železnice підписаний рамковий контракт на 26 поїздів трьох типів.

У лютому 2021 року в ЗМІ з’явилася новина про те, що проходить випробування перший з десяти составів KISS для Словенії. Вони також збиралися на заводі в Мінську. Зазначалося, що до середини лютого на білоруському заводі збудували 4 поїзди. Рухомий склад відправляється з Фаніполя в Седльці, де його готують для випробувань в Жмігруді (Польща). Транспортування перших трьох одиниць повністю здійснювалося автомобільним транспортом. Для решти партії планувалося везти вагони по автодорозі тільки від Фаніполя до Бреста (оскільки вони розраховані на іншу ширину колії), а далі – залізницею.

Крім того, підприємство в даний час працює над контрактом з випуску 10 поїздів FLIRT для Білоруської залізниці (поїзди змінного струму з максимальною швидкістю 160 км/год). Їхні випробування стартували взимку поточного року, а передати замовнику першу партію планувалося влітку.

Крім поїздів, на мінському заводі виробляють поїзда метро і трамваї на експорт. У нашій країні мало хто знає, що білоруське підприємство задіяно в постачаннях трисекційних трамваїв для споруджуваної мережі легкорейкового транспорту у великому місті Кочабамба в Болівії (Латинська Америка). Запустити в експлуатацію цю систему планується до кінця поточного року.

З урахуванням всіх діючих контрактів малоймовірно перенесення найближчим часом виробництва з Білорусі в Україну. Це робить ще більш туманними перспективи можливої організації виробництва в нашій країні. І головним тут є навіть не вибір виробничого майданчика (хоча, як правило, швейцарська компанія будує складальні підприємства «з нуля»), а те, на які замовлення буде розрахований вітчизняний проєкт.

По суті, жоден із заводів Stadler в Європі (навіть у випадку з великими замовленнями в Польщі) не працює виключно на ринок однієї конкретної країни. Всі підприємства діють у тісній кооперації одне з одним.

Залізничний журнал “Railway Supply”

P.S. 14.08.2021 року в Україну прибув електропоїзд виробництва компанії Stadler для випробувань. Згідно з повідомленням, мова йде про електропоїзд ЕПМ Stadler FLIRT, в складі якого п’ять вагонів першого і другого класів. У соцмережах пишуть, що поїзд виготовлений в Білорусі.

По темі:

Чи стане Rail Baltica довгобудом?

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини залізничної галузі в Україні та світі на нашій сторінці в Facebook, каналі в Telegram, долучайтесь до групи Ukraine: Railway Supply, читайте журнал Railway Supply онлайн.

Розмістіть рекламу на порталі та в журналі Railway Supply. Детальна інформація в Railway Supply media kit