Вантажні залізниці США: що означає поділ на класи

З одного кінця країни до іншого CША пов’язує найдовша вантажна залізнична система у світі. Разом американські сталеві магістралі утворюють добре організовану систему протяжністю 140 тис. миль (понад 225 тис. км), яка заробила близько 80 млрд доларів доходу в 2019 році. Залізниці США ділять на 7 великих залізниць I (першого) класу та понад 600 – місцевих перевізників ІІ та ІІІ класів. Клас залежить від рівня валового доходу.

Американські вантажні залізниці майже повністю перебувають у приватній власності та, на відміну від вантажівок та річкових барж, працюють на інфраструктурі, якою вони володіють, будують, обслуговують та оплачують самі. Працюючи з десятками тисяч залізничних споживачів, вони забезпечують економічне зростання, підтримують створення робочих місць, зменшують затори на шосе та роблять чистішим повітря.

Американські вантажні залізниці
Американські вантажні залізниці

Велика сімка

До залізниць I класу відносяться компанії з річним доходом не менше 505 млн доларів. Такий поріг встановлений в 2019 році Радою з наземного транспорту (The Surface Transportation Board).

Таких великих гравців на рику нараховується сім: BNSF Railway, Canadian National Railway, Canadian Pacific Railway, CSX Transportation, Kansas City Southern Railway, Norfolk Southern Railway и Union Pacific Railroad.

На них у 2019 році припадало близько 68% пробігу вантажних залізниць, 88% працівників і 94% доходу.

Кожна залізниця I класу працює в декількох штатах на відстані тисяч кілометрів колії. Причому частина з них працюють не лише на території США, а й у сусідніх країнах – у Канаді та Мексиці. Разом на рік вони генерують 2,7 трлн ткм вантажної роботи.

На залізницях першого класу працюють близько 135 тис. залізничників, що є одними з найбільш високооплачуваних робітників Америки. У 2019 році середній працівник залізничного транспорту класу I заробляв 94,4 тис. доларів. З урахуванням додаткових виплат річна винагорода становила 132,9 тис. доларів.

На працівників залізничної галузі поширюється система пенсійного забезпечення, яка фінансується залізницями та їхніми працівниками. В 2019-му фінансовому році близько 534 тис. бенефіціарів отримали пенсію та допомогу у зв’язку з втратою годувальника на загальну суму 13 млрд доларів.

Разом із тим, американські залізниці є передовими в країні за рівнем капітальних інвестицій у розвиток.

Для прикладу, за 2017 фінансовий рік було вкладено 22 млрд доларів у розбудову, підтримку та модернізацію мережі. За інформацією Інституту регіональних економічних досліджень Університету Тоусона, за рахунок замовлень для залізниць підтримано приблизно 1,1 млн робочих місць (майже вісім робочих місць у суміжних галузях на одне робоче місце залізничника). Сумарний економічний ефект становив 219 млрд доларів.

Залізниці також сплатили майже 26 млрд доларів податків.

Загалом залізниці переміщують близько 40% вантажів у США. Номенклатура вантажів дуже широка: від вугілля та нафти – до продуктів та автомобілів.

Підраховано, що загалом з 1980 року вантажні залізниці витратили понад 740 млрд доларів на підтримку та модернізацію інфраструктури.

На цій мережі, якій володіють вантажні залізниці, здійснюються міжміські пасажирські перевезення державної компанії Amtrak та приміський рух.

Регіональні залізничні лінії
Регіональні залізничні лінії

Регіональні перевізники

У США приблизно 630 вантажних компаній, відомих як регіональні та короткі лінії (ІІ та ІІІ класи відповідно). Вони мають різні розміри – від крихітних сімейних підприємств, які обробляють кілька вагонів на місяць, до величезних ліній, близьких за обсягами роботи до залізниць першого класу (до 270 млн доларів доходу на рік). У сукупності вони щороку заробляють кілька мільярдів доларів.

До залізниць другого класу відносять ті, що мають понад 40 млн доларів доходу на рік. Таких компаній близько 20. Решта – залізниці ІІІ класу, найбільш чисельна група.

На рахунку регіональних та коротких ліній загалом близько 50 тис. км мережі. У деяких штатах вони обслуговують до чверті від усіх залізничних ліній.

На залізницях ІІ та ІІІ класів зайнято 17,8 тис. робітників. Щорічно вони відправляють понад 9 млн вагонів.

Сучасна залізнична галузь здійснення вантажних перевезень на короткі відстані є значною мірою продуктом дерегуляції, розпочатої в країні в 1980 році. На той час короткі лінії становили лише 8 тис. миль.

Короткі лінії є єдиним шляхом підключення до загальнонаціональної мережі для багатьох віддалених міст країни. «Для малого бізнесу та фермерів у цих районах завантажити 25 вагонів та транспортувати їх на 75 миль до найближчої розв’язки класу I так же важливо, як і здатність приєднати цю групу вагонів до поїзда на 100 вагонів та перемістити його через всю країну», – вважає Асоціація американських залізниць.

Отже залізниці II та III класів, що утримують та експлуатують власну інфраструктуру, виступають у ролі живильника для системи розподілу національного масштабу.

Ці лінії також беруть участь в організації пасажирських перевезень.

Залежно від класу на залізницях застосовуються різні трудові правила. Крім того, наприклад, короткі лінії можуть більше розраховувати на державну підтримку, оскільки є соціально важливими для певного регіону.

Микола Копилов

Залізничний журнал “Railway Supply”

По темі:

Контрейлерні перевезення: Rolling Highway in EU