Фіскальний аналіз Rail Baltica показує повернення коштів у бюджети

Фіскальний аналіз Rail Baltica показує, що проєкт залишається фінансово життєздатним. За консервативного сценарію кожен євро, вкладений у будівництво залізничної лінії, повертає державним бюджетам від 19 до 21 цента. Таке повернення забезпечують ПДВ, податок на доходи та соціальні внески.

Показник може бути й вищим. Розрахунок не враховує витрати працівників у місцевій економіці. Як повідомляє RB Rail, оцінку підготували на основі загальних фіскальних принципів. RB Rail відповідає за централізовану координацію проєкту. Компанія також відповідає за сертифікацію залізничної лінії у трьох країнах Балтії. Оцінка зіставляє податкові надходження на етапі будівництва з державними витратами. Водночас вона не охоплює витрати на експлуатацію, технічне обслуговування та закупівлю рухомого складу.

Фіскальний аналіз Rail Baltica і сценарії фінансування

Аналіз оцінює фактичне навантаження на бюджети Естонії, Латвії та Литви. Він також враховує податкові надходження, які виникають у період будівництва. В основі лежать останні оцінки вартості проєкту. Крім того, використано дослідження Банку Латвії за 2026 рік і дослідження CentAR за 2023 рік, присвячене економічному ефекту проєкту на етапі будівництва.

Сценарії фінансування

Водночас в аналізі розглядаються три сценарії фінансування. За консервативного сценарію обсяг фінансування дорівнював би лише 1,5-кратному обсягу вже залучених коштів CEF. Решту витрат довелося б покривати з національних бюджетів. За такого варіанта підсумковий внесок становив би близько 22% загальної вартості для Естонії. Для Латвії цей показник становив би 21%. Для Литви — 36%.

Змішаний сценарій описується як найбільш імовірний. Він передбачає, що країни залучать додаткові ресурси поряд із європейським фінансуванням. Естонія могла б використати ресурси механізму відновлення (Recovery Mechanism) і доходи від квот на викиди. Латвія могла б спиратися на державно-приватні партнерства на окремих ділянках. Литва поєднала б кілька джерел фінансування. У такому разі чистий внесок міг би знизитися приблизно до 7% для Естонії та 4% для Латвії. Для Литви він міг би становити 13%.

За оптимістичного сценарію Євросоюз покрив би 85% витрат. Це відповідає початковому плану. У такому разі три країни могли б навіть отримати чисту вигоду. Податкові надходження перевищили б національні внески. Проте такий варіант вважається малоймовірним, оскільки не всі витрати підпадають під європейське фінансування.

Як структура фінансування впливає на навантаження на бюджети?

Водночас податкова віддача в усіх трьох країнах залишається приблизно однаковою. Вона становить від 19 до 21 цента на кожен вкладений євро. Вирішальне значення має структура фінансування. Що більшою є частка європейських коштів, приватного капіталу або інших зовнішніх джерел, то меншим є тиск на національні бюджети.

Фіскальна стійкість і чисті витрати

Фіскальний аналіз Rail Baltica також показує, що проєкт залишається фіскально стійким за всіх сценаріїв. Це дає трьом країнам спільну основу для подальших рішень. В аналізі йдеться, що «хоча він базується на припущеннях, використання єдиної методології та зіставних результатів показує, що проєкт залишається фіскально стійким у всіх трьох сценаріях».

Окремо чисті витрати означають суму, яку держава має фактично покрити з власного бюджету. Її розраховують після вирахування коштів ЄС та інших джерел фінансування. Також із неї вираховуються податки, повернуті за рахунок інвестицій, зроблених у період будівництва. Марко Ківіла, голова ради директорів RB Rail AS, сказав:
«Усі три країни тепер мають спільний і добре обґрунтований набір даних для подальших обговорень».

Аналіз також показує, що проєкт — це не лише велика стаття витрат. За певних умов він може приносити додаткові доходи національним бюджетам. Матісс Пайгле, голова наглядової ради RB Rail AS, пояснив:
«Оцінки з цього аналізу важливі, тому що вони показують: реалізація проєкту пов’язана не лише з “величезними” витратами та одностороннім навантаженням на бюджет, а в оптимістичному сценарії дає негайну віддачу й зростання бюджетних надходжень. Таке спільне розуміння важливе і для обговорення майбутньої багаторічної фінансової рамки, і для того, як кожна країна використовує доступні фінансові інструменти. Якщо враховувати податкові надходження, фінансування проєкту відповідає або лише трохи перевищує первісно оцінений внесок у 15% проти 85% з боку ЄС».

Що включає аналіз?

Аналіз також не включає експлуатаційні витрати, витрати на технічне обслуговування та закупівлю рухомого складу. У випадку Латвії він додатково розглядає варіант державно-приватного партнерства. Водночас подальші виплати приватному партнеру в період експлуатації до розрахунку не включені.

Це дослідження доповнює аналіз витрат і вигод Rail Baltica за 2024 рік. У ньому розглядалися довгострокові ефекти, зокрема швидший і екологічніший транспорт, економічна інтеграція та регіональне зростання. Воно також додає ще один ракурс, оцінюючи економічні вигоди, які виникають уже на етапі будівництва.

Наприклад, загальну вартість проєкту поділили на 12 категорій робіт. Серед них — земляні роботи, будівництво залізниці, сигналізація, електрифікація та станції. Кожну категорію оцінювали окремо з погляду її впливу на місцеву економіку. Фіскальні параметри розраховувалися на основі законодавства та частки ПДВ, яка надходить до національних бюджетів. Потім ці параметри були підтверджені недавніми економічними дослідженнями.