Світові лідери і тенденції ринку рухомого складу

Світові лідери і тенденції ринку рухомого складу

Глобальний ринок рухомого складу оцінюється в 57 млрд євро. В цілому в світі налічується 170 компаній, які виготовляють продукцію на 350 виробничих майданчиках. Основних гравців близько 50, з них 10 холдингів генерують майже 80% світової виручки. Серед лідерів – китайські, західноєвропейські та північноамериканські виробники.

Безумовним лідером світового ринку рейкових транспортних засобів залишається китайська корпорація CRRC. Недавнє злиття французької Alstom і канадської Bombardier Transportation, за оцінками німецької консалтингової компанії SCI Verkehr, створює другого великого виробника, але лише трохи скоротить відставання від CRRC.

За результатами 2019 року дані компанії займали 2 і 3 місця. На четвертій позиції – російський «Трансмашхолдинг». Німецький концерн Siemens Mobility перебував на 5 сходинці рейтингу.

Далі у рейтингу розташувався найбільший виробник вантажних вагонів США компанія Trinity, постачальники пасажирських поїздів Stadler (Швейцарія) і Hitachi (Японія). Американські виробники вантажних вагонів – Greenbrier – і тепловозів – Wabtec (колишня GE Transportation) – замикають десятку лідерів.

Експансія Китаю

Китайські виробники займають високі позиції, як завдяки великому обсягу власного внутрішнього ринку, так і за рахунок активної експансії в інших частинах світу.

Це можна простежити на прикладі північноамериканського ринку (США, Канада, Мексика) – одного з найбільших в світі. У 2016 – 2018 рр. на закупівлю рухомого складу тут було спрямовано майже 30 млрд євро. В сегменті вантажних вагонів і локомотивів тут традиційно домінують місцеві виробники.

Проте на ринку пасажирських транспортних засобів відбулися помітні зміни. Якщо в період до 2017 року цю нішу займали, в основному, японські виробники (Kawasaki, KinkiSharyo), то до 2019-го їх позиції похитнула китайська СRRC.

Варто зазначити, що до США рухомий склад не постачається в готовому вигляді, а виробляється, відповідно до законодавства країни, на місцевих заводах з локалізацією не менше 50%. Як правило, щоби продавати свою продукцію, іноземні корпорації будують нові заводи з випуску рухомого складу.

Із 2016 року CRRC збудувала кілька заводів на території США – в містах Спрінгфілд (штат Масачусетс) і Чикаго (Іллінойс), а також придбало підприємство у Лос-Анджелесі. В портфелі дочірньої компанії CRRC Sifang America – десятирічний контракт з Управлінням транспорту Чикаго на постачання 846 нових залізничних вагонів на загальну суму до 1,3 млрд доларів. Завод для цього побудували лише за 2 роки. Частка локалізації, за інформацією виробника, – 70%. В даний час проводяться випробування перших пасажирських поїздів.

Менше тепловозів і дизель-поїздів

Ще одна глобальна тенденція, яка простежується на прикладі ринку Північної Америки – зниження частки продажів тепловозів. Мова про такі найбільші виробники дизельних машин, як Wabtec і Progress Rail.

За прогнозами SCI Verkehr, продажі нових тепловозів в період 2020–2024 рр. у світі можуть скоротитися на 24%. Причини рецесії: економічні труднощі через пандемію COVID-19, політика зниження викидів у розвинених країнах, поява нових акумуляторних і водневих поїздів. Проте, оскільки середній рівень електрифікації залізниць в світі складає всього 28% (у США – 1%), дизельні локомотиви ще довго будуть в експлуатації та користуватимуться попитом.

Наразі світовий ринок нових локомотивів з дизельними двигунами знаходиться на низькому рівні – менше 3 млрд євро. Головні світові виробники подібної техніки – Wabtec (США) з часткою 40%, «Трансмашхолдинг» (РФ, 14%) і Diesel Locomotive Works (Індія, 13%).

Що стосується приміських дизель-поїздів, то за прогнозами експертів в найближче десятиліття їх уже стане менше, ніж поїздів на акумуляторах або водні.

Електровози і вагони

Що стосується електровозів, то їх продажі більш-менш стабільні. На європейських залізницях, які мають найбільшу частку електрифікованих ліній, прогнозується зростання попиту в Східному регіоні. Адже в країнах пострадянського простору середній вік парку (понад 35 років) значно вище, ніж в державах Західної Європи (23 роки).

Цікаво, що в глобальному масштабі триває повільне зниження виробництва вантажних вагонів. Процес розпочався ще до пандемії в 2019 році через завершення в основному програм масового оновлення парків Китаю та РФ.

У США, де розташовані найбільші компанії, що спеціалізуються на виробництві вантажних вагонів, в першому кварталі 2021 року поставлено 5996 вагонів. Загалом торік галузь вагонобудування в Північній Америці виготовила рекордно низьку за останні 5 років кількість рухомого складу – 33,4 тис. одиниць. Такі дані наводить Railway Supply Institute.

Микола Копилов

Залізничний журнал “Railway Supply”

По темі:

Найдовші залізничні тунелю світу